Це було вже

23 серпня 1939 року в Москві Молотов і Ріббентроп підписали радянсько-німецький договір про ненапад із таємним протоколом, яким Сталін і Гітлер поділили Східну Європу на сфери впливу, — за тиждень почалася Друга світова війна. Чим був пакт для кожної зі сторін: тактичним перемир'ям, поділом Європи чи чимось більшим? Що Сталін і Гітлер реально виторгували один в одного? Чи справді для Москви пакт був вимушеним кроком? Як комуністи пояснювали вторгнення до Польщі? Що пакт означав для українців Галичини та Західної Волині? Чи можна юридично кваліфікувати СРСР як співагресора Другої світової? Що про це говорить міжнародне право і чому Нюрнберг обійшов це питання? Чому Захід й донині тримається спрощеного наративу «СРСР виграв війну», у якому для пакту Молотова-Ріббентропа немає місця?

Як Сталін віддав полякам українські землі  9 вересня 1944 року УРСР і польські комуністи підписали угоду про обмін населенням. На захід поїхали поляки з Галичини й Волині, на схід — близько пів мільйона українців із Лемківщини, Надсяння, Холмщини й Підляшшя. Попри співмірні цифри депортованих, наслідки для них різні. У Польщі з нащадків виселених виросли кресов'яки із власними товариствами, музеями, виданнями та сильним голос у політиці, особливо правій. В Україні про депортованих з Закерзоння, як правило, мовчать. Чому одна втрата стала політикою, а друга — забуттям? Це наслідок радянської заборони чи байдужості вже української держави? І чому закон, який визнав цих людей депортованими, ухвалили аж торік? Про деукраїнізацію Закерзоння, одну із головних трагедій українського ХХ століття, говорили історик Віталій Ляска та Юлія Артимишин, кандидатка історичних наук, наукова співробітниця Інституту українознавства імені І. Крип'якевича НАН України та “Музею історії воєн, боротьби та опору”.

Слово «колабораціонізм» народилося 1940 року, коли маршал Петен після капітуляції Франції публічно закликав до співпраці з Німеччиною. Нейтральне слово швидко стало тавром: у кожній окупованій країні були свої петени і квіслінги — і свої суперечки, хто зрадив, а хто рятував людей. Через вісімдесят років воно повернулося в Україну вже не як історія, а як стаття Кримінального кодексу. Де межа між зрадою і спробою вижити? Чому саме в роки Другої світової співпраця з окупантом стала тавром? Хто має право виносити вирок колаборантам: суд, суспільство, історики, наступні покоління? Чому співпрацю з нацистською окупацією ми називаємо колабораціонізмом, а співпрацю з радянською — просто життям? Що робити з цим після деокупації Криму й Донбасу — судити людей, які щиро вважають себе невинними? І чи готове до цього українське суспільство? Про колабораціонізм минулого і сьогодення говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Ярослав Грицак, доктор історичних наук, професор Українського католицького університету, на Radio NV про 24 серпня 1991 року та наслідки проголошення незалежності України. Обговорили, чому Україна запізнилась із незалежністю порівняно з Литвою та Грузією, яку роль відіграли донецькі шахтарі, що змусило компартійну більшість голосувати за незалежність, чи змирилась Росія з існуванням України, як олігархія і гнилі компроміси утримували країну від розпаду та що означають 35 років державності з точки зору історії. Ведучий – Віталій Ляска

Євген Коновалець у нашому сприйнятті здебільшого залишається в тіні Степана Бандери. Чому так склалося? Що сформувало раннього Коновальця і як на нього вплинув російський полон? Яку роль він відіграв у часі Української революції, чому виступив проти Скоропадського і чому пізніше розчарувався в Петлюрі? Чому УВО, організація Коновальця, обрала шлях терактів? І як йому — через компроміси та за кошти діаспори — вдалося розвинути ОУН? Про постать Євгена Коновальця, якого нещодавно перепоховали в Україні, говорили історик Віталій Ляска та Іван Хома, доктор історичних наук зі Львівської політехніки.

У серпні 2026 року минає 65 років відтоді, як у Берліні звели мур — символ найглибшої фази Холодної війни, а згодом, після падіння в листопаді 1989-го, символ її завершення. Тоді здавалося, що ліберальна демократія остаточно перемогла тоталітаризм, і навіть заговорили про "кінець історії". Але чому мур посеред Берліна набув такого значення в суспільній пам'яті? Наскільки самі східні німці прагнули зникнення НДР і чи справді розуміли, яким буде для них нове життя в демократичній країні? Чи були помилки в процесі об'єднання Німеччини? Наскільки болісним і нерівним виявився для східних німців перехід до ринкової економіки і чи справдилися обіцянки західнонімецьких політиків? Чому у Східній Німеччині дедалі сильнішими стають популісти й праворадикали, зокрема партія "Альтернатива для Німеччини", яка виступає проти демократичного устрою ФРН і активно грає на ностальгічних почуттях східних німців. Наскільки "остальгія" — туга за НДР — досі формує політичну свідомість сучасних східних німців? І як це може вплинути на Україну? Про мур у головах східних німців і його вплив на майбутнє говорили історик Віталій Ляска та Сергій Стельмах, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту  всесвітньої історії НАН України.

Путч 1991-го, дефолт 1998-го, початок другої чеченської війни, загибель «Курська», війна проти Грузії. Надто багато переломних подій для Росії припало саме на цей місяць, аби вони не склалися в міф про «чорний серпень». Чи справді серпень є найнебезпечнішим місяцем для Кремля? 19 серпня 1991 року ГКЧП оголосив надзвичайний стан, Михайла Горбачова ізолювали у Форосі, але путч провалився. Чому? Як у серпні 1996 року чеченцям вдалося повернути Грозний і фактично завершити російсько-чеченську війну? Як серпневий дефолт 1997 року вплинув на Росію? 7 серпня 1999 року загони Басаєва і Хаттаба увійшли до Дагестану, а вже 9 серпня Єльцин призначив Володимира Путіна прем’єр-міністром і назвав своїм наступником. Ким був Путін до цього призначення і чому Єльцин обрав саме його? Що відомо про причини катастрофи атомного підводного човна «Курськ» та чому Путін не врятував своїх моряків? І що чекає на Росію у серпні 2026 року? Про серпень у новітній історії Росії говорили історик Віталій Ляска та Павло Артимишин, старший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.

Коли розпочалася Перша світова? Чи вона була Третьою Балканською війною ще до того, як стала Першою світовою. Чому Балкани стали пороховою діжкою, вибух якої спровокував Велику війну? Чи була Німеччина головною винуватицею війни? І чому утвердився міф, що Велика війна для українців була чужою? Як література та масова культура відсунула Східний фронт на маргінес? Як і які технології змінили перебіг Великої війни? І коли врешті закінчилася ця війна? Про Першу світову як шанс для бездержавної української нації говорили історик Віталій Ляска та Микола Глібіщук, кандидат історичних наук, асистент кафедри всесвітньої історії Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

У липні 1774 року Росія та Османська імперія підписали Кючук-Кайнарджійський мир, який запустив анексію Криму, знищення Січі та став підґрунтям для міфу про «Новоросію». Чому османи, ще донедавна «гроза» Європи, програли війну і що Росія отримала натомість? Як Росія отримала право «опікуватися» православними в Османській імперії і як це підживлювало її територіальні апетити? Чому незалежність Кримського ханства була фейковою? І як відбулася подальша анексія Криму? Про суголосність тогочасної імперської політики з теперішньою путінською агресією говорили історик Віталій Ляска та Владислав Грибовський, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН

Століття принижень і жага реваншу. Чого хоче Китай? – Віталій Ляска, Андрій Козицький

1 липня Рада ухвалила закон про Український національний пантеон. Чому, ідея, яка витала в Україні щонайменше кільканадцять років, реалізовується саме зараз? Для чого Україні пантеон саме зараз? На яку світову модель взорувалися українські законотворці? Де буде споруджено пантеон і як як буде відбуватися формування переліку постатей, пам`ять про яких буде репрезентована у пантеоні? Чи вшанування українців минулого не розсварить нас сьогодні із сусідами? І як дійти згоди всередині України про те, хто має бути похованим у пантеоні? Про історичну політику сучасної України говорили історик Віталій Ляска та Володимир В’ятрович, народний депутат, історик, екс-глава Українського інституту національної пам'яті.

1 липня 1569 року в Любліні була підписана угода, яка створила одну з найбільших держав тогочасної Європи — Річ Посполиту Обох Народів. Чому руський (український) народ не став третьою силою у новій державі? Чи була Люблінська унія добровільним союзом? Чи справді події у Любліні врятували українські землі від поглинання Московією у XVI столітті? Як унія вплинула на подальше націєтворення українців? І чому у нас досі поширені міфи про “польсько-литовську окупацію” українських земель? Про роль Люблінської унії в історії України говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Чому Польща за останнє десятиліття пішла різко вправо? Звідки живиться польський націоналізм? І чи є тут рука Кремля? Чому польські та українські історики не можуть домовитися між собою? Чи можемо побачити паралелі між сучасною риторикою і польським націоналізмом початку 20 століття ? Як українська сторона повинна реагувати на таку інструментизацію історії? Якщо тенденція збережеться, чого варто очікувати у польсько-українських відносинах у найближчі роки? І що змінилося б у польській риториці, якби закінчилася російсько-українська війна? Про це говорили історик Віталій Ляска та Богдан Гудь, доктор історичних наук, професор кафедри міжнародної безпеки і стратегічних студій ЛНУ ім. І. Франка.

У червні 1934 року Центральний виконавчий комітет СРСР доповнив радянське законодавство статтями про зраду Батьківщини. Кого ж у Кремлі вважали зрадником батьківщини? Як за гадані злочини звинувачених карали їх родини? Хто такі «мінусники» і «повторники»? Що таке «сучача війна» в ГУЛАГу і як українцям вдалося вистояти у протистоянні з кримінальним світом? Де проходить межа між ГУЛАГом і нацистськими концтаборами? І як Росія сьогодні реанімує практики ГУЛАГу? Про український вимір сталінських концтаборів говорили історик Віталій Ляска та Леся Бондарук, кандидатка історичних наук, співробітниця Українського інституту національної пам’яті

Історія українського націоналізму – Мирослав Шкандрій, Віталій Ляска

На початку червня 1775 року російські війська оточили й без бою ліквідували останню Запорозьку Січ — символ козацької вольності та автономії. Кошового отамана Петра Калнишевського заарештували й заслали до Соловецького монастиря, де він провів у неволі понад чверть століття, тоді як частина козаків подалася за Дунай під протекцію Османської імперії, а інші залишилися служити Росії в новостворених козацьких формуваннях. Чому саме влітку 1775 року російська влада вирішила ліквідувати Запорозьку Січ? Чи було це рішення раптовим, чи його готували роками? Чому запорожці не чинили опору російським військам? Чи вийшла б Російська імперія до Чорного моря без допомоги козаків? Як пов’язано знищення Січі і анексія Кримського ханства? Про останні роки існування Запорозької Січі говорили історик Віталій Ляска та Владислав Грибовський, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України.

26 травня 1926 року на розі вулиці Расін і бульвару Сен-Мішель у Парижі Самуїл Шварцбард випустив кілька куль у Симона Петлюру. Голова Директорії та головний отаман Армії УНР помер того ж дня у шпиталі. Як ми ми пам’ятаємо Симона Петлюру через ро стоків після його загибелі? Як Петлюра із соціаліста став націоналістом? Чому і хто затаврував його антисемітом?За що вбили Болбочана? Які наративи формувала радянська пропаганда навколо фігури Петлюри, і чому його ім’я стало частиною політичної тріади ворогів разом із Мазепою та Бандерою? Про постать Симона Петлюри говорили історик Віталій Ляска та Олександр Кучерук, завідувач відділом Української революції Національного музею історії України

У травні 1924 року за достеменно нез’ясованих обставин загинув Микола Міхновський, відомий український політичний та громадський діяч, якого часто називають одним із засновників модерного українського націоналізму. Чи справді український націоналізм народився не у Галичині, а на Наддніпрянщині? Чому успішний адвокат боровся за самостійну Україну і чи розуміли його українські політики? Як у Харкові 1904-го року намагалися підірвати пам’ятник Пушкіну? Чому Грушевський та Винниченко засуджували створення українського війська? І чому Українська революція не почалася із гасел незалежності? Про роль Миколи Міхновського в історії України говорили Віталій Ляска та Юрій Юзич, історик, ветеран російсько-української війни

На початку травня у польському Баранові-Сандомирському відбувся Польсько-український історичний конгрес — найбільша на сьогодні зустріч дослідників з Польщі та України, присвячена осмисленню спільного минулого та способів його інтерпретації. Близько сотні істориків зібралися, аби говорити про тисячоліття українсько-польських взаємин — від середньовіччя до найболючіших конфліктів ХХ століття. Чи став цей конгрес спробою повернути розмову про минуле з політичних трибун у простір фахової історичної дискусії? Чи можуть історики реально впливати на польсько-українські відносини, чи остаточні рішення все одно ухвалюють політики? Чи можливо говорити про українсько-польські відносини поза тінню Волинської трагедії? І чи не запізнилися ми з таким діалогом щонайменше на тридцять років? Наскільки реальними є спільні підручники з польсько-української історії та чи готові обидва суспільства до складної, а не зручної пам’яті? Про спроби нормалізації відносин між Україною та Польщею говорили історик Віталій Ляска та директор Український інститут національної пам'яті Олександр Алфьоров.

Старі могили, нові конфлікти – Олександр Алфьоров, Віталій Ляска

Нещодавно президент США Дональд Трамп оприлюднив зображення себе в образі Ісуса, що зцілює хворого, та розкритикував Папу Римського Лева XIV. Чи справді конфлікт між папством і світською владою є одним із найдовших сюжетів європейської історії? Чи можна вважати мовчання Пія XII під час злочинів Адольфа Гітлера моральним провалом Церкви? Чому постать Івана Павла II та його стосунки із Рональдом Рейганом стали настільки важливими для падіння комунізму? Чому частина західних консерваторів шукає “традиційні цінності” в образах Віктора Орбана чи навіть путінської Росії, а не в реальному соціальному вченні церкви? Який католицизм сповідує Джей Ді Венс? Чи залежна Католицька церква від Глобального Півдня та його антиамериканського дискурсу? Про вплив Ватикану на світ говорили історик Віталій Ляска та Анатолій Бабинський, історик, доктор богослов'я, викладач Українського католицького університету.

Навесні 1848 року Європу охопили повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст, які не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Що було найголовнішим для революціонерів: національні вимоги чи соціальна справедливість? Чим галицький досвід 1848 року відрізнявся від класичних революцій Європи? Чому імперії перемогли? І як “Весна народів” відлунює у протестних рухах ХХІ століття? Про першу панєвропейську революцію говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Яку роль у холодній війні відіграли українці? Чи можна говорити, що один із найамбітніших антирадянських проєктів ХХ століття виріс саме з українського досвіду підпільної боротьби? Як сталося, що ініціатива, яка виникла 1943 року на Волині, переросла у Антибільшовицький блок народів — міжнародну платформу, яка об’єднала представників різних народів СРСР? Чому саме українці — передусім середовище ОУН — опинилися в центрі цього цього процесу? Чи був АБН спробою об’єднати антибільшовицькі рухи, чи радше ширшим проєктом демонтажу російської імперії? Нащо Ярослав Стецько зустрічався із Франсіско Франко та Чан Кайши? Чи має цей досвід значення сьогодні, коли знову постає питання координації різних народів у протистоянні імперському центру? І якщо уявити сучасний аналог АБН? Про антиімперську боротьбу поневолених народів говорили Віталій Ляска та Григорій Рій, історик, доктор філософії.

Волинь замість Катині. Куди йде польська політика пам’яті – Віталій Ляска, Богдан Гудь

Останніми роками угорсько-українські відносини залишаються напруженими. Що змінять результати парламентських виборів? Чи туга за Великою Угорщиною досі визначає, як Будапешт дивиться на своїх сусідів? Чи є українсько-угорський конфлікт унікальним, чи типовим для Центрально-Східної Європи? Наскільки Закарпаття важливе для угорців всередині Угорщини чи це зовнішньополітичний козир? Чи все правильно робила Україна на Закарпатті? Чи можливе довготривале порозуміння між Києвом і Будапештом без зміни підходів з обох сторін? Про те, як минуле визначає політику Угорщини щодо України говорили історик Віталій Ляска та Ігор Тодоров, професор Ужгородського національного університету, доктор історичних наук

1 квітня 1979 року Іран став Ісламською Республікою після референдуму, який закріпив падіння монархії і прихід до влади нової політичної моделі. Чи була іранська революція несподіванкою і чому проти шаха Пехлеві повстали не лише ісламісти, а й ліві та націоналісти? Як Ірано іракська війна 1980–1988 років не зруйнувала, а навпаки зміцнила режим і згуртувала суспільство довкола нової влади? Чому антизахідність стала частиною державної ідентичности Ірану і як ця логіка визначає його політику сьогодні? Як нинішнє протистояння зі Сполученими Штатами вписується в історію Ісламської Республіки і чому зовнішній тиск не обов’язково веде до падіння режиму? Чи можлива в Ірані нова революція і що насправді утримує ісламістів при владі понад чотири десятиліття?. Про це говорили історик Віталій Ляска  та Андрій Козицький, кандидат історичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка

Після повномасштабного вторгнення Росії процеси деколонізації, переосмислення історичної пам’яті та кристалізації нашої ідентичності стали не лише видимими, а й незворотними. Але наскільки деколонізація в українському випадку є усвідомленим проєктом і чи не ризикуємо водночас втратити складність власної історії?  Чи можна говорити про конкуренцію різних моделей української ідентичності сьогодні? Які саме моделі між собою змагаються? Чи можлива ідентичність, яка не будується довкола травми, і чи потрібна вона Україні? Як змінюється географія ідентичності? Про те, як український досвід деколонізації вписується у глобальний контекст говорили історик Віталій Ляска та Данило Судин, соціолог, доцент кафедри Українського католицького університету

Чи справді українське XIX століття — це лише Шевченко, кріпаки і селянська стріха? Чн не зводимо ми цілу епоху до постаті лише одного генія? Як постать Шевченка  затулила інших дієвців і чи можемо ми сьогодні вийти за межі цього канону? Щоб було б, якби Шевченко не народився? У чому зручність та незручність Шевченка для різних ідеологій? Чому нинішній культ Шевченка — це культ здорової людини?  І чому Шевченко щоразу повертається саме в моменти кризи? Про Україну Шевченка і без Шевченка розмовляли історик Віталій Ляска та Михайло Назаренко, український літературознавець та лауреат Шевченківської премії

25 лютого минуло 155 років від народження Лесі Українки. Чи правда, що у нашому баченні національного відродження українців  Леся наче сховалася за спинами Шевченка та Франка.  У чому саме внесок Лесі Українки в український модерного проєкт?  Які образи Лесі Українки домінують в сучасному сприйнятті? Чи впливає на стереотипи про творчість Лесі Українки те, як її інтерпретувала радянська влада?Як вплинула багаторічна хвороба Лесі Українки  на її інтелектуальний стиль і теми?  Чи можемо ми читати її як постколоніальну авторку? Наскільки коректно називати Лесю Українку феміністкою? Чи це анахронізм, чи цілком виправдана перспектива? Яким є сприйняття Лесі Українки на Заході? Чи воно змінюється, якщо взагалі колись було? І чого ще ми досі не знаємо про Лесю Українку? Про це та інше розмовляли історик Віталій Ляска та  Тамара Гундорова, професорка, докторка наук, членкиня-кореспондентка НАН України, головна дослідниця Інституту літератури імені Шевченка.

25 лютого 1956 року на ХХ з’їзді Комуністичної партії Радянського Союзу Микита Хрущов виголосив свою знамениту «таємну доповідь», яка започаткувала офіційне розвінчання культу Сталіна. Уперше на рівні партійного керівництва було визнано масштаб репресій, терору та зловживань влади сталінської доби. Що змусило радянське керівництво піти на розвінчання культу Сталіна? Чому критика культу не переросла в перегляд ролі партії та самої радянської моделі? Наскільки десталінізація була реальною реформою системи? Де пролягала межа дозволеної критики сталінізму в СРСР?  Які особливості мала десталінізація в Україні? І чи відчувалася вона тут інакше, ніж у Москві? Про Радянський союз після смерті Сталіна говорили історик Віталій Ляска та   Олег Бажан, науковий співробітник відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії України НАН, кандидат історичних наук.

У лютому 2007 року на Мюнхенській безпековій конференції Володимир Путін виголосив промову, у якій він розкритикував однополярний світ, розширення НАТО і заявив про право Росії відстоювати власні інтереси силою. Що саме пояснює різкість виступу Путіна у Мюнхені 2007 року: це була впевненість Росії на тлі енергетичного буму і зростання цін на нафту й газ, чи радше політична реакція на розширення НАТО і втрату контролю над пострадянським простором? Чому після цієї промови західні уряди не переглянули політику щодо Росії? Які саме стратегічні рішення Захід тоді фактично «проспав»? Наскільки рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року створило саму «сіру зону безпеки», яка підвищила ризик російської агресії? Як саме працював російський вплив через українські політичні та економічні еліти? Про довгострокові наслідки Мюнхенської промови Путіна говорили історик Віталій Ляска та Павло Артимишин, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України

Наприкінці 1922 року ЧеКа проводить операцію з ліквідації холодноярського підпілля. Частину отаманів заарештовують, частину виманюють обманом. У січні 1923 року їх переводять до Лук’янівської в’язниці в Києві. Невдовзі холодноярці підняли у в’язниці повстання і хто не загинув під час нього, був розстріляний після придушення. Чому саме Холодний Яр став для Москви однією з найсерйозніших загроз після поразки УНР? Чи можна вважати Холодноярську республіку реальною формою української державності? Що насправді об’єднувало повстанців Холодного Яру — національна ідея чи захист локальної вітчизни? Чи була отаманщина фатальною хибою, що призвела до поразки Перших Визвольних змагань? Чому чекісти не перемогли холодноярівців у відкритому бою?  Що досвід Холодного Яру говорить зараз? Про роль Холодного Яру в історії України говорили історик Віталій Ляска та Юрій Митрофаненко, доктор історичних наук.

Чому Богдан Хмельницький пішов до Москви? Які альтернативи реально існували: Крим, Османська імперія, Трансильванія, Швеція – і чому вони не спрацювали? Скільки рад було у Переяславі 18 січня 1654 року? Чому московити відмовилися присягати? І чи було укладено цього дня угоду? Наскільки православна “одновірність” була щирим мотивом, а наскільки дипломатичною мовою, якою виправдовували союз? Що кожна зі сторін вкладала в угоду: “союз” чи “підданство” –  і де ці уявлення розійшлися? Що саме Росія сьогодні “витягає” з Переяслава для виправдання сучасної війни? Про Переяславську раду і її теперішнє відлуння сьогодні говорили історик Віталій Ляска та Віктор Горобець, доктор історичних наук, дослідник козацької України.

Січень 1972 року став кульмінацією радянських репресій в Україні — КДБ провів масштабну хвилю арештів українських дисидентів. Під удар потрапили, зокрема, В’ячеслав Чорновіл, Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Ірина та Ігор Калинці. Чому саме січень 1972-го став моментом “великого зламу” в радянській політиці щодо українського руху і що змінилося порівняно з другою половиною 1960-х? Чи могли дисиденти започаткувати масовий рух? Чого боялася Москва? Чи акції самоспалення були дієвим інструментом спротиву? І чому дисиденти не здобули владу в незалежній Україні? Про український дисиденстський рух говорили історики Віталій Ляска та Радомир Мокрик

Як Трамп реанімував доктрину Монро 1823-го року? Що вона означала на практиці: захист інтересів США чи бажання захопити усю Західну півкулю? Чому під час холодної війни логіка доктрини Монро була перепакована в антикомуністичну риторику? Як на Заході з’явився СРСР і чи означало це крах доктрини Монро? Як Вашингтон проґавив Китай і за рахунок чого той посилив свій вплив у регіоні? Хто може стати наступним після Венесуели? І можуть США здати Україну Росії в обмін на Венесуелу? Про сучасне та майбутнє доктрини Монро говорили історик Віталій Ляска та Олег Машевський, доктор історичних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного університету ім. Бориса Грінченка, підбивають підсумки року, що минає.   

Що зараз більше впливає на святкування Різдва в Україні: світова комерціалізація чи спадок радянських заборон? Наскільки доречним є перенесення звичаїв, які сформувалися понад століття тому в селах, до сучасного міського простору? Чи дідух та ялинка мають давню метрику? Що із дохристиянських традицій на Різдво збереглося досі? Як Москва забороняла Різдво та конструювала нові свята на противагу релігійним? Як колядки стали символом протесту шістдесятників? І чому українці так легко перейшли на новий календар? Про традиції українського Різдва розмовляли історик Віталій Ляска та  Ярослава Музиченко, етнологиня, журналістка, наукова співробітниця Музею Івана Гончара.

Коли насправді почалася перша російсько-українська війна? Чи була Україна сто років тому політично й інституційно готова до московської агресії? Чому українські владці вірили, що конфлікт можна владнати деклараціями й переговорами? Чому Володимир Винниченко виступав проти створення регулярної української армії — і наскільки це було ідейним пацифізмом, а наскільки фатальною політичною помилкою? Як Москва маскувала агресію під “внутрішній конфлікт” і “радянську Україну” — і чому цей сценарій виявився настільки живучим? Про історичні  уроки Перших визвольних змагань говорили Віталій Ляска та  Віталій Скальський, історик, штаб-сержант 17-Ї бригади "Рейд"

5 грудня 1994 року було підписано Будапештський меморандум — угоду, за якою Україна відмовилася від ядерної зброї в обмін на запевнення безпеки від США, Великої Британії та Росії. Яке ключове питання Україна мала поставити собі у 1994 році, але так тоді його і не поставила? Чому в українській та російській версіях Будапештського меморандуму згадано гарантії безпеки, а в англійській – assurаnces, тобто запевнення? Чи справді грудні 1992 року Сполучені Штати пропонували Україні членство в НАТО в обмін на ядерне роззброєння? Яку конкретну матеріальну й політичну компенсацію отримала Україна за відмову від ядерної зброї, і наскільки вона відповідала втратам? Чим позиція України відрізнялася від Казахстану та Білорусі? Чи є сенс для України тепер апелювати до Будапештського меморандуму? І як Трамп руйнує світову систему безпеки і чи можливий Будапешт 2.0. Про ядерне роззброєння України говорили історик Віталій Ляска та  Мар’яна Буджерин – докторка політології, старша наукова дослідниця Центру Белфера Гарвардської школи Кеннеді.

30 листопада 1939 року Радянський союз розпочав наступ на Фінляндію, використавши як привід так званий «Майнільський інцидент» — обстріл радянських позицій кількома днями раніше,  у якому Москва безпідставно звинуватила фінів. Так розпочалася так звана Зимова війна, яка тривала 104 доби. Чи справді варто порівнювати ті події із російсько-українською війною? Чого тоді прагнув Сталін? Як Москва намагалася розіграти карту громадянської війни? Що допомогло Фінляндії вистояти? Які довгострокові оборонні стратегії сформувала Фінляндія після 1940-х? І чи  може сценарій «фінляндизації» бути прийнятним до України? Про Зимову війну і її уроки для України говорили історик Віталій Ляска та  Іван Гоменюк, дослідник історії, автор книги "Провісники Другої Світової"

Нещодавно кремлівський диктатор Володимир Путін порівняв сучасну ситуацію, у якій є Росія, із Смутою. Мовляв як і на початку ХVII століття, Росія відбиває удари іноземних інтервентів і відстоює свою незалежність. Що це були за Смутні часи у яких Московія мало не згинула?  Чи справді згасання династії після смерті Федора Івановича, сина Івана Грозного, мало вирішальне значення для зворохоблення Московщини? Яку роль у Смуті відіграла Річ Посполита і чи справді Московія могла стати її частиною?  Наскільки Смуту можна трактувати як “громадянську війну” і чому московитам не вгодили свої царі? Звідки взялися Лжедмитрії і чому непримітний клан Романових переміг? Врешті як Московія встояла, перебуваючи за крок від прірви? Про Смутні часи в історії Мосовії говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного  університету імені Бориса Грінченка

У листопаді 1935 року розпочався Варшавський процес, на якому судили членів Організації українських націоналістів, яких звинувачували у вбивстві міністра внутрішніх спра Польщі Броніслава Пєрацького. Чому українські націоналісти обрали тактику терору? І через серед жертв оунівських бойовиків опинилися і українці? Чи це був виключно український досвід? Як політичне насильство у Польщі стало нормою? І чи справді Галичина та Західна Волинь була окупована Польщею? І як на противагу польській владі на Заході України сформувалося громадянське суспільство? Про Організацію українських націоналістів у 1930-х роках гооворили історик Віталій Ляска та Святослав Липовецький, публіцист та письменник, автор книжки “Вбити міністра. В

Чим лякала українська мова імперії у ХІХ столітті? Чи можна порівняти русифікацію із лінгвістичною уніфікацією, яку проводила Франція у Бретані чи Провансі? Де існувала маленька Україна на заході і чи можна порівняти український досвід із ірландським? Чи мала шанс українська латиниця і як би її впровадження змінило Україну? Невже українські міста двісті років тому говорили лише російською мовою? І яким шляхом має йти  мовна політика сучасної України: природною еволюцією чи державним втручанням. Про мову як як політичну зброю говорили історик Віталій Ляска та Ольга Казакевич, докторка історичних наук, професорка, завідувачка лабораторії історичних наук Національного центру “Мала академія наук України”.